Дивне співпадіння. Кілька років тому Патріарх слов’янського Сходу блаженніший Любомир відійшов від свого патріаршого уряду, даючи місце і можливості для молодого Глави Церкви, а тепер патріарх Заходу показав смиренність.
Прості жести із складними обговореннями довкола.  Чому, для чого і що буде?
Ми, християни, віруючі люди, дивлячись у телевізор і слухаючи світських людей, не можемо дати заглушити себе їхніми висновками, що і намагаються зараз зробити.
Закликаю вас  подивитися духовно на цей вчинок і зробити для себе духовні висновки, це по- особливому стосується тих, хто вже довший час блокує на собі владу. Ці два великі мужі показують правдиве бачення лідерства християнськими очима у вимогах сучасного світу: влада – це служіння іншим.
Так учив нас Христос. Я прийшов не, щоб ви мені служили, а щоб я вам послужив. Якщо вже не можеш служити у повноті сил? Тоді вартує розпізнати інший спосіб служіння більш відповідний, де дійсно будеш служити у міру своїх можливостей і дарів.
Для Християнина влада – не якесь досягнення і спосіб визнання себе, це завжди служіння іншим. Нею він не вихвалюється і не нарікає, а з покорою виконує приносить користь найбільш упущеним.
Коли вже настає час, коли починаєш усвідомлювати, що починають служити більше тобі, ніж ти іншим, тоді вартує задуматися над виконуванням заповіді Христа.
Справжній лідер – це той, що вміє відчути свій час: коли має з’явитися і використати свій шанс, і коли він має вчасно зникнути, щоб не зіпсувати те, що було ним же зроблено і доведено до успіху.
Лідерство для християн – це вияв глибокої довіри до Божого провидіння і внутрішньої незалежності. Саме тому християни у лідерстві бачать себе як знаряддя Боже у виконанні Божих планів.

Прикро стає тоді, коли із серця лідера зникають Божі плани, бо тоді єдиним, за що тримається той лідер – це влада. Не доведи,Господи.

Хай Бог милує тих, хто не виконали Божу волю у минулому і наробили біди у Церкві,
хай Бог просвітить тих, ще в духовній боротьбі між “незамінимістю” і довірою до Бога,
хай Бог вознагородить і увінчає вінцями небесної слави тих, вибрали кращу частку, що не відніметься від них.