Упродовж трьох століть, щороку, 15 липня, на свято Положення чесної ризи Богородиці у Влахерні глибока віра веде побожні серця до маленького прикордонного села Тишковичі, відомого на Мостищині як місця диво-цілющого джерела – дару Пречистої Богородиці. Здається, що вже й саме повітря тут промовляє: «...молитов наших в час журби не відкинь, а від бід визволи нас Єдина, Чиста і Благословенна». У той час, «коли на волю проситься сльоза» й останній промінець надії гасне, а немічна душа «ридає з болю» – до ікони прикладись, прочанине, і «притулись до серденька Марії»... Це серце Матері Небесної Любові, що годинами чекає тут усіх, хто спокою прагне, кличе всіх, хто йде до нього з надією на краще, і ніхто звідси не виходить із порожніми руками.

Тишковичі належить до категорії маленьких сіл, воно знаходиться за 4 кілометри від державного кордону з Польщею, на дорозі Мостиська–Добромиль. Саме там, з непам’ятних часів, у лісі стоїть капличка Пресвятої Діви Марії. Збудована вона біля джерела. Вважається, що той, хто обмиється водою з нього, буде зцілений. Згідно з переказами, капличка у тишковицькому лісі існує ще з часів татарських нападів на українські землі. Під час одного з таких нападів місцеві жителі втекли до лісу і заховались всередині каплиці. Перелякані люди ревно молились і раптом їм об’явилась Матір Божа. Татари марно прочісували зарослі лісу – їм нікого не вдалося знайти. 

Не оминув Святий Миколай і нашу церковцю. Майже цілий місяць найменші наші парафіяни вивчали вірші та пісні про св.Миколая, ретельно готуючись до зустрічі святого. А 19 грудня, після Божественної Літургії, діти своїми щирими словами і дзвінкими піснями зустрічали Миколая, який віддячив їм солодкими подарунками.

Цього року після щорічного відпусту 15 липня у селі Тишковичі, ікону з чудотворного місця було передано для молитовного почитання у парафіяльних храмах Мостиського деканату. Відтак ікону спершу зустрічали вірні села Радохінці, коли святкували свій престольний празник святого рівноапостольного Володимира, а опісля ікону приймали усі бажаючі у своїх оселях, щоб Мати Божа взяла під свій покров кожну родину.